імітувати
ІМІТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., книжн. 1. Точно наслідувати кого-небудь; відтворювати що-небудь. Він устиг порозбивати всі шибки в вагоні, ..не перестаючи при тім вити та ревти, та вищати, імітуючи різні звірячі голоси (Фр., IV, 1950, 458); Він так імітував розмову отця Хризанта з матушкою, що Іван, мало схильний до сміху, а й то сміявся (Кол., Терен.., 1959, 222); Одним із перших і найважливіших завдань біоніки є розробка автоматів, що імітують діяльність нервової системи (Наука.., 1, 1962, 37).
2. Підробляти під що-небудь. Часто деякі породи (липу, березу, вільху) імітують (підфарбовують) під колір цінних дерев (Стол.-буд. справа, 1957, 20); Імітувати мармур.
3. Повторювати тему або мотив в іншому голосі музичного твору на певний інтервал вище або нижче.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | імітую | імітуємо |
2 особа | імітуєш | імітуєте |
3 особа | імітує | імітують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | імітуватиму | імітуватимемо |
2 особа | імітуватимеш | імітуватимете |
3 особа | імітуватиме | імітуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | імітував | імітували |
Жіночий рід | імітувала | |
Середній рід | імітувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | імітуймо | |
2 особа | імітуй | імітуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | імітуючи | |
Минулий час | імітувавши |