індиферентний
ІНДИФЕРЕНТНИЙ, а, е, книжн. 1. Який не виявляє до кого-, чого-небудь зацікавлення; байдужий. Актори, підкорені впливові режисера, ставали індиферентними, не росли як творчі одиниці (Минуле укр. театру, 1953, 176); [Бобочка:] Я вам родич і на правах родича не можу залишатися індиферентним (Собки, П'єси, 1958, 338).
2. Який не діє. Єсть і така думка в лікарів, що той спосіб просто індиферентний (Л. Укр., V, 1956, 408); На здорову людину вода температури 34-35° не діє, така вода індиферентна (Заг. догляд за хворими, 1957, 152).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | індиферентний | індиферентна | індиферентне | індиферентні |
Родовий | індиферентного | індиферентної | індиферентного | індиферентних |
Давальний | індиферентному | індиферентній | індиферентному | індиферентним |
Знахідний | індиферентний, індиферентного | індиферентну | індиферентне | індиферентні, індиферентних |
Орудний | індиферентним | індиферентною | індиферентним | індиферентними |
Місцевий | на/у індиферентному, індиферентнім | на/у індиферентній | на/у індиферентному, індиферентнім | на/у індиферентних |