інструмент
ІНСТРУМЕНТ, ч. 1. род. а. Знаряддя для праці. - Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати? - запитав його [хірурга] асистент, що вбіг саме до перев'язочної й почав подавати зі звичною точністю інструменти (Довж., І, 1958, 320); Гембель цілу ніч був під повіткою. Роса впала на нього, ще заржавіє. Витирає [жінка] запаскою інструмент (Вільде, Сестри.., 1958, 29).
^ Геометрія різального інструмента див. геометрія.
2. род. у, збірн. Сукупність таких знарядь. В кутку кімнати лежав інструмент - лопати, ломи, кайла (Смолич, Ми разом.., 1950, 34); Хоч Мотря й продала мало не ввесь Денисів інструмент, дід усе ж знайшов дві-три справні копили, ніж, молоток, обценьки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 112).
3. род. а. Те саме, що Музичний інструмент (див. музичний). - От мій сусіда богуславський батюшка, як утне на гуслях, то аж поміст дрижить. Е, що то за гарний інструмент! - сказав Терлецький (Н.-Лев., III, 1956, 46); На галереї військова музика настроювала інструменти (Фр., VI, 1951, 219); Вони полюбляли Юрка за товариську вдачу, ..за вміння грати на всякому інструменті (Стельмах, І, 1962, 55).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інструмент | інструменти |
Родовий | інструмента | інструментів |
Давальний | інструментові, інструменту | інструментам |
Знахідний | інструмент | інструменти |
Орудний | інструментом | інструментами |
Місцевий | на/у інструменті | на/у інструментах |
Кличний | інструменте | інструменти |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інструмент | |
Родовий | інструменту | |
Давальний | інструментові, інструменту | |
Знахідний | інструмент | |
Орудний | інструментом | |
Місцевий | на/у інструменті | |
Кличний | інструменте |