ІНФРАЗВУК, -у, ч., фіз. Пружні хвилі, аналогічні звуковим, але з частотами нижче рівня сприйняття людського вуха; у виробничих умовах інфразвук утворюється при роботі тихохідних великогабаритних машин та механізмів (компресорів, металообробного обладнання, електричних та механічних приводів машин та ін.), що здійснюють обертальні або зворотно-поступальні рухи з повторним циклом до 20 разів за секунду; інфразвук аеродинамічного походження виникає при турбулентних процесах, в потоках газів та рідин; багато природних явищ – землетруси, виверження вулканів, морські бурі і т. п. – супроводжуються випромінюванням інфразвукових коливань;інфразвук несприятливо впливає на весь організм людини; врезультаті інфразвукових коливань виникає втома, головний біль, запаморочення, порушується діяльність вестибулярного апарату, знижується гострота зору та слуху, порушується периферійний кровообіг, виникає відчуття страху і т. ін.