їдко
ЇДКО. Присл. до їдкий. Різко тріснули постріли.. Полетів у сніг задимлений патрон, їдко запахло порохом (Збан., Сеспель, 1961, 250); Мені хотілось відповісти Безбородькові ущипливо, їдко, але я відчула на собі застережливий, занепокоєний погляд Катерини (Вільде, Сестри.., 1958, 298); Так умів, перцюючи, висловлюватися тільки він: рідко та їдко... (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 44).