ґречний
ГРЕЧНИЙ, а, е. Шанобливо ввічливий у поводженні з людьми; чемний. Зо мною і пан і пані були дуже гречні і милі, кланялись нам усім... (Л. Укр., V, 1956, 337); Він був, як завжди, підтягнутий, гречний і вилощений, наче щойно від кравця і перукаря (Смолич, Світанок.., 1953, 155); // Який виражає шанобливість, увічливість. Словом гречним хтось привітавсь до нас... (Тич., І, 1946, 251).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ґречний | ґречна | ґречне | ґречні |
Родовий | ґречного | ґречної | ґречного | ґречних |
Давальний | ґречному | ґречній | ґречному | ґречним |
Знахідний | ґречний, ґречного | ґречну | ґречне | ґречні, ґречних |
Орудний | ґречним | ґречною | ґречним | ґречними |
Місцевий | на/у ґречному, ґречнім | на/у ґречній | на/у ґречному, ґречнім | на/у ґречних |