іммобілізований
ІММОБІЛІЗОВАНИЙ, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до іммобілізувати. <> Іммобілізований капітал: а) капітал, що перейшов з власності акціонерної компанії в приватну власність підприємців; 2) капітал, поміщений у малорухомі цінні папери.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | іммобілізований | іммобілізована | іммобілізоване | іммобілізовані |
Родовий | іммобілізованого | іммобілізованої | іммобілізованого | іммобілізованих |
Давальний | іммобілізованому | іммобілізованій | іммобілізованому | іммобілізованим |
Знахідний | іммобілізований, іммобілізованого | іммобілізовану | іммобілізоване | іммобілізовані, іммобілізованих |
Орудний | іммобілізованим | іммобілізованою | іммобілізованим | іммобілізованими |
Місцевий | на/у іммобілізованому, іммобілізованім | на/у іммобілізованій | на/у іммобілізованому, іммобілізованім | на/у іммобілізованих |