менше
МЕНШЕ, рідко МЕНШ, присл. 1. Вищ. ст. до мало. Настало душне, гаряче літо. Риби ловилось все менше та менше (Н.-Лев., II, 1956, 231); Так ворожка поробила, Щоб менше скучала [дівчина] (Шевч., І, 1951, 3); Його чотирнадцять синів і не менше п'ятдесяти онуків теж були дяками (Довж., І, 1958, 175); Хто на чужих пожежах не був, а хоч і був, та не вхватив чогось путящого, .. на людях галасував на всю горлянку - забрати економію! А ті, що набрались уже по чужих маєтках, поглядали на порожні двори сусідів з непокоєм і собі на людях горлали не менш (Головко, II, 1957, 281).
Не менше, як (ніж)... - так само, як...; стільки ж (або й більше), як... Їй добре жилося в покійного тата, дуже значного пана, у котрого за обід щодня сідало не менше як тридцять душ (Мирний, IV, 1955, 335); - Самого цукру до вранішнього чаю треба було купити, - вирахувала вона, - не менше, як фунтів з п'ять (Смолич, II, 1958, 39); Готель "Європа" цікавив художника, мабуть, не менше, ніж самого старшину. Свого часу Ференц оформляв фойє і більярдний зал цього готелю (Гончар, III, 1959, 253).
2. перев. менш. Уживається у складених формах вищ. ст. прикм. і присл. Оця кругленька конячка ще має двох подруг не менш ситих, бо паші стане не тільки коням, а й коровам, телятам, овечкам (Коцюб., II, 1955, 236); Вся Софійська площа від самої древньої Софії аж до не менш древнього Михайлівського монастиря захаращена народом (Довж., І, 1958, 43); Нинішній бунтар, чи там революціонер, як доводять камчатські чиновники, не менше впертий і життєздатний, аніж його попередник (Стельмах, І, 1962, 17); Я вам думку висловлю свою, Куди не так, як німець ваш, поважно, Але, я думаю, не менш одважно (Л. Укр., І, 1951, 98).
Більш-менш див. більше; Ні більш, ні менш [як...] див. більше.
менший
МЕНШИЙ, а, е. 1. Вищ. ст. до малий і маленький. Лисиця десь м'ясця дістала. Тихесенько прибігла під стіжок - Ум'яла більшенький шматок. А менший у сінце сховала На другий раз (Гл., Вибр., 1957, 37); Дні стали помітно меншими (Собко, Біле полум'я, 1952, 149); З роками оті слова "держіться, діти, плуга" не так твердо вимовлялись, як в ту пору, коли сини були меншими, а він молодшим, бо тоді більше було надії якось розбагатіти (Стельмах, І, 1962, 148); Зоня була не вчителькою, а старшою літами і меншою становищем товаришкою (Л. Укр., III, 1952, 647); Так-от велике горе і біда як постигне, то вже менше і забудеш, і не поважаєш його (Кв.-Осн., II, 1956, 83).
2. Молодший і наймолодший за віком. Вчитель.. випустив школярів зо школи. Менші побігли, а старші, що здають екзамен на "свідоцтво", знов до книжок (Гр., І, 1963, 243); Вистава йде далі. Йосифа знаходять брати. Вітання й лагідність до меншого брата, ніжність рук і розмов (Ю. Янов., II, 1958, 20); // у знач. ім. менший, шого, ч. ; менша, шої, ж. Молодша або наймолодша за віком людина. Наш син у школу зранку ще побіг, Зо мною попрощавшися прихильно, Як старший з меншим (Рильський, II, 1960, 281).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | менший | менша | менше | менші |
Родовий | меншого | меншої | меншого | менших |
Давальний | меншому | меншій | меншому | меншим |
Знахідний | менший, меншого | меншу | менше | менші, менших |
Орудний | меншим | меншою | меншим | меншими |
Місцевий | на/у меншому, меншім | на/у меншій | на/у меншому, меншім | на/у менших |