ніколи
НІКОЛИ, присудк. сл. Немає часу для чого-небудь. Лінивому все ніколи (Укр.. присл.., 1955, 193); - Та ніколи мені сидіти, - Одвітує Бджола, - Вже час до пасіки летіти: Далеко від села (Гл., Вибр., 1951, 65); Інші дні й пообідати після школи гаразд ніколи хлопцеві (Головко, II, 1957, 214); // у знач. ім., розм. Брак вільного часу. То великодна була п'ятниця, так усім таке ніколи припало, що й сказати не можна! (Кв.-Осн., II, 1956, 225); За вічним отим "ніколи" все не могла зібратись Вутанька провідати сестру (Гончар, II, 1959, 253).
@ [І] вгору глянути ніколи див. глянути; Ніколи дихнути - хто-небудь дуже зайнятий, не має зовсім вільного часу. Підскочила гаряча пора: оранка, косовиця, гребовиця, жнива, возовиця, молотіння нового хліба, ніколи було дихнути (Мирний, І, 1949, 298).
НІКОЛИ, присл. Ні в який час, ні за яких обставин. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? (Шевч., II, 1953, 190); На острові, де, здавалося, ще ніколи не ступала людина, водилися сайгаки (Тулуб, В степу.., 1964, 288); Буваючи в батальйонних тилах, Ясногорська ніколи не минала володінь Васі Багірова (Гончар, III, 1959, 199).
Ніколи в світі - уживається, як заприсягання, що що-небудь не здійсниться, не відбудеться. - Та щоб отакий бандитюга був моїм зятем? Та ніколи в світі! Краще в труну ляжу! (Тют., Вир, 1964, 96).
нікол
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Нікол | Ніколи |
Родовий | Ніколу | Ніколів |
Давальний | Ніколові, Ніколу | Ніколам |
Знахідний | Нікол | Ніколи |
Орудний | Ніколом | Ніколами |
Місцевий | на/у Ніколі | на/у Ніколах |
Кличний | Ніколе | Ніколи |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нікол | ніколи |
Родовий | ніколу | ніколів |
Давальний | ніколові, ніколу | ніколам |
Знахідний | нікол | ніколи |
Орудний | ніколом | ніколами |
Місцевий | на/у ніколі | на/у ніколах |
Кличний | ніколе | ніколи |