дотеперішній
ДОТЕПЕРІШНІЙ, я, є. Який був у минулому, стос. до минулого. Найбільше голосів падало на старого, дотеперішнього війта (Фр., VIII, 1952, 16); Історія всіх дотеперішніх суспільств рухалась у класових протилежностях, які в різні епохи складалися по-різному (Комун. маніф., 1947, 33); Кожний дальший день за два дотеперішні стане (Круш., Буденний хліб.., 1960, 51).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дотеперішній | дотеперішня | дотеперішнє | дотеперішні |
Родовий | дотеперішнього | дотеперішньої | дотеперішнього | дотеперішніх |
Давальний | дотеперішньому | дотеперішній | дотеперішньому | дотеперішнім |
Знахідний | дотеперішній, дотеперішнього | дотеперішню | дотеперішнє | дотеперішні, дотеперішніх |
Орудний | дотеперішнім | дотеперішньою | дотеперішнім | дотеперішніми |
Місцевий | на/у дотеперішньому, дотеперішнім | на/у дотеперішній | на/у дотеперішньому, дотеперішнім | на/у дотеперішніх |