зернина
ЗЕРНИНА, и, ж. 1. Дрібний плід хлібних злаків. На другий день молотив - приніс три зернини, на третій - чотири; щодня прибувало тільки по одному зер-нятку (Стор., І, 1957,31); Оце пшеничка! Сімдесят шість зернин у колоску! Ти бачив таке? (Головко, І, 1957, 425);
* У порівн. На цвинтарі біля могили З мерцем розмовляють живі. Там сльози, неначе зернини Лежать у пом'ятій траві (Павл., Бистрина, 1959, 141).
@ На макову зернину - те саме, що На макове зерно (див. маковий). Затамувавши злість, не довіряючи дівчині і на макову зернину, Панкратій Семенович сочив тепер за кожним її кроком (Коз., Блискавка, 1962, 173).
2. Окрема дрібна часточка якої-небудь речовини; крупинка, краплинка. Сонце світило по-весняному, і під його гарячим промінням танув зверху на заметах сніг, перетворюючись з сухого пороху на прозорі синюваті зернини (Багмут, Щасл. день.., 1959, 231).
3. перен., рідко, чого або який. Зародок, початок чого-небудь. Коли в словах зернина дум крицева, В людському серці проростуть слова (Дор., Тобі, народе.., 1959, 78).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зернина | зернини |
Родовий | зернини | зернин |
Давальний | зернині | зернинам |
Знахідний | зернину | зернини |
Орудний | зерниною | зернинами |
Місцевий | на/у зернині | на/у зернинах |
Кличний | зернино | зернини |