зрілість
ЗРІЛІСТЬ, лості, ж. 1. Стан організму, який досяг повного розвитку. Безхмарна юність проліта, надходять зрілості літа (Уп., Вітчизна миру, 1951, 88); Ліза прийшла в новенькім капелюсі, від неї пашіло разом молодістю й зрілістю (Ю. Янов., І, 1958, 179).
2. перен. Високий ступінь розвитку, досконалості, майстерності. Я говорю.. про художню і громадську зрілість поета, яка полягає у глибині життєвого досвіду, у широті його поглядів на дійсність і людину (Мал., Думки.., 1959, 44); Зараз на нього дивитимуться сотні пар очей. А він складатиме перед ними екзамен. Екзамен на творчу зрілість, на право називатися артистом цирку (Ткач, Арена, 1960, 173); Нашого молодого сучасника відзначає політична зрілість, непохитність ідейних переконань, широке коло інтересів (Ком. Укр., 5, 1963, 33).
Атестат зрілості див. атестат; Статева зрілість див. статевий.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зрілість | зрілості |
Родовий | зрілості, зрілости | зрілостей |
Давальний | зрілості | зрілостям |
Знахідний | зрілість | зрілості |
Орудний | зрілістю | зрілостями |
Місцевий | на/у зрілості | на/у зрілостях |
Кличний | зрілосте | зрілості |