нерозвинений
НЕРОЗВИНЕНИЙ, а, е. Який не досяг нормального, достатнього фізичного розвитку; недорозвинений. Тоненький, нерозвинений стан, маленьке, бліде личко мало нагадували, що Юзя вже "панна на виданню" (Л. Укр., III, 1952, 674); // Який не досяг високого рівня у процесі розвитку, удосконалення. Її [Англії] класична політична економія відноситься до періоду нерозвиненої класової боротьби (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 12); // Який достатньо не розвинувся, не удосконалився (про нахили, здібності і т. ін.); малорозвинений. [Карл:] Невже ти вважаєш мої розумові здібності такими нерозвиненими? (Собко, П'єси, 1958, 408); Старі перекази й книги оповідають нам, що в давню давнину люди були дикі.. їх було мало, розум їх був нерозвинений (Фр., IV, 1950, 117).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нерозвинений | нерозвинена | нерозвинене | нерозвинені |
Родовий | нерозвиненого | нерозвиненої | нерозвиненого | нерозвинених |
Давальний | нерозвиненому | нерозвиненій | нерозвиненому | нерозвиненим |
Знахідний | нерозвинений, нерозвиненого | нерозвинену | нерозвинене | нерозвинені, нерозвинених |
Орудний | нерозвиненим | нерозвиненою | нерозвиненим | нерозвиненими |
Місцевий | на/у нерозвиненому, нерозвиненім | на/у нерозвиненій | на/у нерозвиненому, нерозвиненім | на/у нерозвинених |