переміна
ПЕРЕМІНА, и, ж. 1. Дія за знач. переміняти1, перемінювати, перемінити 1 і перемінятися, перемінюватися, перемінитися 1; заміна одного іншим. Доводив [Гордій], що безсмертя можливе тільки в довічній переміні індивідуумів (Гр., II, 1963, 107); - Рік прослужив [Варивон] у попа, і хоч би тобі раз попадя на свято переміну житньому глевтякові видумала (Стельмах, II, 1962, 326).
2. Дія і стан за знач. переміняти1, перемінювати, перемінити 2 і перемінятися, перемінюватися, перемінитися 2; поворот до чого-небудь іншого. - Римськії поставить [Еней] стіни, В них буде жити, як в раю; Великі зробить переміни (Котл., І, 1952, 155); Все було як завжди,.. і чудно думати було, що станеться якась переміна (Коцюб., II, 1955, 397); Години йдуть без переміни, - Хіба що гірше стане враз (Рильський, II, 1960, 160).
3. Переодягання білизни, одягу, а також комплект, зміна білизни, одягу. А я.. доношувала тільки дядинине рам 'я! .. Я, бувало, й тому рада. Хоч переміна буде, думаю (Мирний, І, 1954, 72); Вкинув [Дмитро] у мішок своє начиння, переміну білизни (Стельмах, II, 1962, 397).
4. заст. Одне з блюд, з яких складається сніданок, обід чи вечеря; чергове блюдо. Тут їли.. гарнії приправи З нових кленових тарілок: Свинячу голову до хріну І локшину на переміну (Котл., І, 1952, 72).
5. розм. Перерва між уроками, лекціями в учбовому закладі. Усю лекцію раз у раз кидали хлопці зацікавлені погляди на нову товаришку і нетерпляче дожидали переміни (Вас., І, 1959, 152); Задзеленчав дзвінок. Велика переміна скінчилась (Донч., Вибр., 1948, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | переміна | переміни |
Родовий | переміни | перемін |
Давальний | переміні | перемінам |
Знахідний | переміну | переміни |
Орудний | переміною | перемінами |
Місцевий | на/у переміні | на/у перемінах |
Кличний | переміно | переміни |