нонкомбатанти
НОНКОМБАТАНТИ, -ів, мн. У міжнародному праві – особи, які не входять до складу збройних сил воюючих держав, а також, хоча і входять до складу збройних сил (як обслуговуючий персонал), але не беруть особистої участі у воєнних діях (наприклад, медпрацівники, військові кореспонденти, священики і т.д.) на відміну від комбатантів.
нонкомбатант
НОНКОМБАТАНТ, -а, ч. Див. нонкомбатанти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нонкомбатант | нонкомбатанти |
Родовий | нонкомбатанта | нонкомбатантів |
Давальний | нонкомбатантові, нонкомбатанту | нонкомбатантам |
Знахідний | нонкомбатанта | нонкомбатантів |
Орудний | нонкомбатантом | нонкомбатантами |
Місцевий | на/у нонкомбатанті, нонкомбатантові | на/у нонкомбатантах |
Кличний | нонкомбатанте | нонкомбатанти |