фундук
ФУНДУК, а, ч. (Corylus тахіта). 1. Кущова або деревна рослина роду ліщини, що росте на півдні. Як лісогосподарська порода, фундук має велике народногосподарське значення. Його плоди споживаються у свіжому та підсмаженому вигляді (Хлібороб Укр., 6, 1967, 34).
2. Їстівний плід такої рослини; горіх. Важливими підсобними промислами в сільському господарстві окремих районів [Туреччини] є збирання горіхів (фундук, грецькі, мигдаль, фісташки) та шовківництво (Ек. геогр. заруб, країн, 1956, 234).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фундук | фундуки |
Родовий | фундука | фундуків |
Давальний | фундукові, фундуку | фундукам |
Знахідний | фундук | фундуки |
Орудний | фундуком | фундуками |
Місцевий | на/у фундуку | на/у фундуках |
Кличний | фундуку | фундуки |