аболіція
АБОЛІЦІЯ, -ї, ж. 1. Скасування рішення, зафіксованої раніше домовленості, наприклад, відмова від умов договору; скасування існуючої раніше посади. 2. Припинення кримінальної справи на стадії, коли винність обвинувачуваного юридично ще не доведена. // Помилування (звільнення від покарання), скасування судового вироку. 3. Відновлення честі – офіційне спростування наклепу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аболіція | аболіції |
Родовий | аболіції | аболіцій |
Давальний | аболіції | аболіціям |
Знахідний | аболіцію | аболіції |
Орудний | аболіцією | аболіціями |
Місцевий | на/у аболіції | на/у аболіціях |
Кличний | аболіціє | аболіції |