августиніанство
АВГУСТИНІАНСТВО, -а, с. Напрям середньовічної схоластики, пов'язаний з ідеями християнського теолога і церковного діяча 4-го ст. Августина Блаженного; для августиніанства характерні: орієнтація більше на Платона та неоплатонізм, ніж на Аристотеля; в теології – аналогія між трьома здатностями душі (пам’яттю, розумом та волею) і трьома іпостасями Трійці, а також перевага, яка надається так званим онтологічним доведенням буття Бога; в гносеології – теза про віру як передумову всякого знання, а також акцент на умоглядну інтуїцію, в акті якої осяяння з небес і діяльність людського розуму неподільні; в філософській антропології – ідеалістична позиція, яка вбачає в людині душу, яка лише “користується” тілом як своїм знаряддям.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | августиніанство | |
Родовий | августиніанства | |
Давальний | августиніанству | |
Знахідний | августиніанство | |
Орудний | августиніанством | |
Місцевий | на/у августиніанстві | |
Кличний | августиніанство |