антихрист
АНТИХРИСТ, діал. АНЦИХРИСТ, а, ч. 1. У християнській релігії - противник Христа, який нібито з'явиться перед кінцем світу. Розказує [дяк], яке то лихо людям буде, як народиться анцихрист (Кв.-Осн., II, 1956, 239).
2. розм., заст. Уживається як лайливе слово. - Ой-ой! А в мене ж мужики, то анафеми, злодії, антихристи!.. - бідкався о. Артемій (Н.-Лев., IV, 1956, 52); - Втік [Семен] анахтема, втік антихрист, а мене оце в тюрму запроторив, - плакав старий Коструб (Чаб., Катюша, 1960, 175).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | антихрист | антихристи |
Родовий | антихриста | антихристів |
Давальний | антихристові, антихристу | антихристам |
Знахідний | антихриста | антихристів |
Орудний | антихристом | антихристами |
Місцевий | на/у антихристі, антихристові | на/у антихристах |
Кличний | антихристе | антихристи |