бліднути
БЛІДНУТИ, ну, неш, недок. 1. Ставати блідим, блідішим. Шавкун не міг слова вимовить від радості та від страху, - то блід, то червонів (Мирний, II, 1954, 263); Ярина жахається, блідне (Коцюб., І, 1955, 161); Рожа червона, та й та блідне (Укр.. присл.., 1955, 146); Блідне місяць, гаснуть зорі, І сонечко сходить (Л. Укр., І, 1951, 322); Небо почало сіріти, й у Степанівцях вогонь блід перед сходячим сонцем (Мак., Вибр., 1956, 457).
2. тільки 3 ос., перен. Втрачати яскравість, виразність. Блідли в його пам'яті фантастичні пригоди (Фр., III, 1950, 35); Їй було.. весело і легко сьогодні на душі: ..все погане, що було в житті, одсувалося назад, блідло (Коцюб., І, 1955, 377); Є слова, що під впливом часу стираються і бліднуть (Вол., Сади.., 1950, 51).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | блідну | бліднемо |
2 особа | бліднеш | бліднете |
3 особа | блідне | бліднуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бліднутиму | бліднутимемо |
2 особа | бліднутимеш | бліднутимете |
3 особа | бліднутиме | бліднутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | блід | блідли |
Жіночий рід | блідла | |
Середній рід | блідло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бліднімо | |
2 особа | блідни | блідніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | бліднучи | |
Минулий час | блідши |