борона
БОРОНА, и, ж. Сільськогосподарське знаряддя для розпушування землі. Вози, плуги, борони, рала.. так собі і стоять (Кв.-Осн., II, 1956, 172); На шістнадцятий рік.. став ходити [Івась] біля волів, додивлятися до плуга, до борони (Мирний, II, 1954, 84); Для боротьби з бур'янами.. посіви до з'явлення сходів боронують легкими боронами (Колг. Укр., 4, 1957, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | борона | борони |
Родовий | борони | борін |
Давальний | бороні | боронам |
Знахідний | борону | борони |
Орудний | бороною | боронами |
Місцевий | на/у бороні | на/у боронах |
Кличний | бороно | борони |