братній
БРАТНІЙ, я, є. 1. Прикм. до брат 1, 2. З думки мені не йде братня біда (Сл. Гр.); Щоб братню кров пролити, просять І потім в дар тобі приносять З пожару вкради покров.!! (Шевч., І, 1963, 327); // Належний братові, братам. Я не спала, не дрімала, ..Лиш в один дивилась бік - Де Іван мій, де талан мій Білим тілом, їм смілим Захищає нашу хату. Братню хату захищає Від напасників-шулік (Рильський, II, 1960, 248).
2. Власт. братові; такий, який буває між братами; братерський, товариський, дружній. Фрунзе дивився на [бійців], і тепле братнє почуття переповнювало його (Гончар, II, 1959, 425). Який живе в братерстві, в братському єднанні. Разом з братнім російським народом ми безсмертні в віках (Тич., II, 1947, 275).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | братній | братня | братнє | братні |
Родовий | братнього | братньої | братнього | братніх |
Давальний | братньому | братній | братньому | братнім |
Знахідний | братній, братнього | братню | братнє | братні, братніх |
Орудний | братнім | братньою | братнім | братніми |
Місцевий | на/у братньому, братнім | на/у братній | на/у братньому, братнім | на/у братніх |