бузок
БУЗОК, зку, ч. 1. Густий чагарник з великими волотями ясно-лілових, фіолетових або білих дуже запашних квітів. Воркувала Горлиця у садку, У куточку тихенькому, на бузку (Гл., Вибр., 1957, 87); Кругом хати росли кущі бузку та густі вишні (Н.-Лев., II, 1956, 125); Цвітуть бузки, садок біли І тихо ронить пелюстки (Рильський, I, 1956, 32).
2. Квіти цієї рослини. Марійка побачила маленького хлопчика з таким великим букетом бузку, що за ним майже ховалось його обличчя (Донч., V, 1957, 529).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бузок | бузки |
Родовий | бузку | бузків |
Давальний | бузкові, бузку | бузкам |
Знахідний | бузок | бузки |
Орудний | бузком | бузками |
Місцевий | на/у бузку | на/у бузках |
Кличний | бузку | бузки |