буфер
БУФЕР, а, ч. 1. Пристрій у вагона, паровоза, автомобіля та ін. для послаблення сили удару, поштовху. Десь спереду загудів паровоз, брязнули буфери, і здригнулися вагони (Головко, А. Гармаш, 1954, 24).
2. перен. Проміжна ланка, що послаблює зіткнення протилежних сил. Ідею самостійності [України] висуває дрібна буржуазія, з одного боку, як свого роду гарантії проти торжества пролетарської диктатури на Україні, з другого боку, у вигляді створення держави-буфера, яка перегороджує шлях проникненню ідей комунізму на Захід (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 124).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | буфер | буфери |
Родовий | буфера | буферів |
Давальний | буферові, буферу | буферам |
Знахідний | буфер | буфери |
Орудний | буфером | буферами |
Місцевий | на/у буфері | на/у буферах |
Кличний | буфере | буфери |