бівікон
БІВІКОН, -а, ч. Подвоєний відикон (див. відикон) з двома електронними прожекторами, мішенями.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бівікон | бівікони |
Родовий | бівікона | бівіконів |
Давальний | бівіконові, бівікону | бівіконам |
Знахідний | бівікон | бівікони |
Орудний | бівіконом | бівіконами |
Місцевий | на/у бівіконі | на/у бівіконах |
Кличний | бівіконе | бівікони |