біоміцин
БІОМІЦИН, у, ч. Лікувальний препарат - антибіотик. Застосовуючи після операції пеніцилін, стрептоміцин, біоміцин, вдається запобігти запальному процесові в рані (Наука.., 3, 1957, 14).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | біоміцин | біоміцини |
Родовий | біоміцину | біоміцинів |
Давальний | біоміцинові, біоміцину | біоміцинам |
Знахідний | біоміцин | біоміцини |
Орудний | біоміцином | біоміцинами |
Місцевий | на/у біоміцині | на/у біоміцинах |
Кличний | біоміцине | біоміцини |