вимантачити
ВИМАНТАЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Вигострити мантачкою. Їй дали косу, яку спеціально одклепав і вимантачив дід Сербиченко (Ю. Янов., II, 1958, 261).
2. перен., розм. Видурити що-небудь у когось. А поки що, - держіть свої грошенята при собі, ..щоб не знайшовся який пройдисвіт, що, прикриваючись добрим ділом, не вимантачив їх у Вас (Мирний, V, 1955, 392); Всієї землі не повернуть.., а десятинок з десять можна буде вимантачити (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 225).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимантачу | вимантачимо |
2 особа | вимантачиш | вимантачите |
3 особа | вимантачить | вимантачать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вимантачив | вимантачили |
Жіночий рід | вимантачила | |
Середній рід | вимантачило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимантачмо | |
2 особа | вимантач | вимантачте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вимантачивши |