винос
ВИНОС, у, ч. 1. Дія за знач. виносити і винести (в 1, 2, 4 знач.). Горбасті піски [в пустелі] утворюються внаслідок виносу вітром раніше відкладених часток (Курс заг. геол., 1947, 92); Снаряди вибухають.. - Недоліт. Винос вправо! (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 282).
2. Винесення небіжчика з приміщення для поховання. Звелів [Еней].. зготовить тіла для виносу (Котл., І, 1952, 268).
3. Те, що виноситься текучою водою (пісок, мул і т. ін.).
^ Винос даху - частина даху, що виступає над стіною. Виноси даху влаштовувалися тільки на боковому або передньому фасаді будівлі (Дерев. зодч. Укр., 1949, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | винос | виноси |
Родовий | виносу | виносів |
Давальний | виносові, виносу | виносам |
Знахідний | винос | виноси |
Орудний | виносом | виносами |
Місцевий | на/у виносі | на/у виносах |
Кличний | виносе | виноси |