випрямлятися
ВИПРЯМЛЯТИСЯ, яюся, яєшся і рідко ВИПРЯМЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИПРЯМИТИСЯ, млюся, мишся; мин. ч. випрямляться; док. Розправлятися або ставати прямо, рівно. Тимоха.. став випрямлятись, мов і справжній солдат (Кв.-Осн., ІІ, 1956, 292); Секлета гнулась, випрямлювалась, знов нагиналась, неначе тонка верба (Н.-Лев., IV, 1956, 220); Щорс підійшов до вікна і, різко повернувшись до представників інспекції, гордо випрямився: - Ось вони, кращі з кращих. Робітничо-селянські командири! (Довж., І, 1958, 212); Раптом почувся страшенний гуркіт, яхта похитнулась, потім знову випрямилася і пішла уповільненим ходом (Собко, Скеля.., 1961, 64); // Робитися рівним; вирівнюватися. Криве дерево не дужо випрямитись (Номис, 1864, № 3215).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випрямляюся | випрямляємося |
2 особа | випрямляєшся | випрямляєтеся |
3 особа | випрямляється | випрямляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випрямлятимуся | випрямлятимемося |
2 особа | випрямлятимешся | випрямлятиметеся |
3 особа | випрямлятиметься | випрямлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випрямлявся | випрямлялися |
Жіночий рід | випрямлялася | |
Середній рід | випрямлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випрямляймося | |
2 особа | випрямляйся | випрямляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | випрямляючись | |
Минулий час | випрямлявшись |