випхнути
ВИПХНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до випихати. Гладкого й зблідлого Синявіна випхнули на двір із хати, і він упав під арбу (Ле, Міжгір'я, 1953, 104); - Аби вас випхнути з села, а то ви мені і за вухом не свербите. А випхнути треба, бо зовсім пропаде Хведір (Мирний, III, 1954, 54); Багато людей було тієї думки, що опікуни Ладики силоміць випхнули Олену за богослова Річинського (Вільде, Сестри.., 1958, 3).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випхну | випхнемо |
2 особа | випхнеш | випхнете |
3 особа | випхне | випхнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випхнув | випхнули |
Жіночий рід | випхнула | |
Середній рід | випхнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випхнімо | |
2 особа | випхни | випхніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | випхнувши |