виселяти
ВИСЕЛЯТИ, яю, яєш, недок., ВИСЕЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Примушувати кого-небудь залишити своє місце проживання (житло, населений пункт, певну місцевість). Виселення пожильців з приміщень, які вони займають, може бути допущено тільки судовим порядком і тільки з покладенням на органи, які роблять виселення, обов'язку надати тому, кого виселяють, інше придатне для житла приміщення (Цив. кодекс УРСР, 1950, 97); - Це Коцюбенко підвів під мене підступ! - сказав о. Артемій і постановив виселити Коцюбенка з села (Н.-Лев., IV, 1956, 169); Владою ухвалено виселити за межі Середньої Азії двадцять трьох баїв, а майно їх конфіскувати (Ле, Міжгір'я, 1953, 543); // Переводити, переселяти з одного місця проживання в інше. Виселити на хутір.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виселяю | виселяємо |
2 особа | виселяєш | виселяєте |
3 особа | виселяє | виселяють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виселятиму | виселятимемо |
2 особа | виселятимеш | виселятимете |
3 особа | виселятиме | виселятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виселяв | виселяли |
Жіночий рід | виселяла | |
Середній рід | виселяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виселяймо | |
2 особа | виселяй | виселяйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виселяючи | |
Минулий час | виселявши |