виступець
ВИСТУПЕЦЬ 1, пця, ч. 1. Малий, неширокий крок. Ось чимала купа панянок проходе [проходить], - перепеличка не зрівняється з їх дрібненькими виступцями! (Мирний, III, 1954, 261); // Назва танцювального руху дрібушок.
2. заст. Груповий танок, який виконують, рухаючись по колу, підскакуючи й виставляючи руки всередину, то звужуючи, то розширюючи коло. Вона вміла краще за всіх грати на цимбалах.. і ловко танцювала виступця (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 460).
ВИСТУПЕЦЬ2 див. виступці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виступець | виступці |
Родовий | виступця | виступців |
Давальний | виступцеві, виступцю | виступцям |
Знахідний | виступець | виступці |
Орудний | виступцем | виступцями |
Місцевий | на/у виступці | на/у виступцях |
Кличний | виступцю | виступці |