вишмарувати
ВИШМАРУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Змазати що-небудь якимсь мастилом, дьогтем і т. ін. або глиною, землею. Вишмаруй-но добре колеса, бо далеко поїдем (Сл. Гр.); Хоч і непоказні, а проте чобітки, а як дьогтем вишмарували, ще й блистять (Вишня, II, 1956, 285); "Старці-сіромахи" посідали в ряд шляхом, вишмарувавши землею лице й розпатлавши чуби (Вас., І, 1959, 213).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вишмарую | вишмаруємо |
2 особа | вишмаруєш | вишмаруєте |
3 особа | вишмарує | вишмарують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вишмарував | вишмарували |
Жіночий рід | вишмарувала | |
Середній рід | вишмарувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вишмаруймо | |
2 особа | вишмаруй | вишмаруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вишмарувавши |