волосний
ВОЛОСНИЙ 1, а, е. Тонкий, як волос. Волосні судини.
ВОЛОСНИЙ2, а, е, заст. Прикм. до волость 2, 3. З яких законів волосні судді висудили той рішенець, того ні Семен, ні Мартоха, ні самі судді не знали (Л. Укр., III, 1952, 638); Тільки підійшли до волосного ганку, щоб починати сходку, як раптом десь із-за церкви почулася, наближаючись, пісня (Гончар, Таврія.., 1957, 306); // у знач. ім. волосний, ного, ч. Посадова особа, що працює у волосній управі (старшина, писар і т. ін.). - Я, бабо, піду у волость жалітись на вас. Вас волосний присилує йти в Київ за Мелашкою (Н.-Лев., II, 1956, 338).
@ Волосна управа, іст. - орган правління волостю (в 2 знач.). Всій громаді оголосили..: в кого в яка зброя, - негайно знести до волосної управи (Цюпа, Три явори, 1958, 26).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | волосний | волосна | волосне | волосні |
Родовий | волосного | волосної | волосного | волосних |
Давальний | волосному | волосній | волосному | волосним |
Знахідний | волосний, волосного | волосну | волосне | волосні, волосних |
Орудний | волосним | волосною | волосним | волосними |
Місцевий | на/у волосному, волоснім | на/у волосній | на/у волосному, волоснім | на/у волосних |