втоптаний
ВТОПТАНИЙ 1 (УТОПТАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до втоптати 1. Клякли витолочені, втоптані в землю перестиглі жита (Коз., Гарячі руки, 1960, 153); * Образно. [Микола:] Я, втоптаний у болото, ..зарізаний без ножа. - Я, по-твойому, виходжу ще й злодієм? (Фр., IX, 1952, 143).
ВТОПТАНИЙ2 див. утоптаний1.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | втоптаний | втоптана | втоптане | втоптані |
Родовий | втоптаного | втоптаної | втоптаного | втоптаних |
Давальний | втоптаному | втоптаній | втоптаному | втоптаним |
Знахідний | втоптаний, втоптаного | втоптану | втоптане | втоптані, втоптаних |
Орудний | втоптаним | втоптаною | втоптаним | втоптаними |
Місцевий | на/у втоптаному, втоптанім | на/у втоптаній | на/у втоптаному, втоптанім | на/у втоптаних |