гостро
ГОСТРО. Присл. до гострий 1-5, 7, 9. - То ж ви [Святославенки ] теє лихо збудили, Що батько ваш, Святослав київський, приспав, .. Як з гостро відточеними мечами На поганську землю налітав (Мирний, V, 1955, 268); На довгій хрящуватій шиї гостро випинається кадик (Гончар, Таврія.., 1957, 306); Волосся гостро пахло холодною м'ятою (Кучер, Чорноморці, 1956, 12); Втрату матері хлопець переживав бурхливо і гостро (Сенч., На Бат. горі, 1960,19); Шевченко гостро ненавидів самодержавство, ненавидів пригноблювачів (Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961, 50).
@ Держати (тримати) вухо гостро - бути пильним, уважно стежити за ким-небудь.
ГОСТРО... Перша частина складних слів, що відповідає словам: а) гострий у 1, 2 знач., напр.: гостроголовий, гострогранний і т. ін.; б) надзвичайно, напр.: гостродефіцитний, гострозаразний і т.ін.