гримувальний
ГРИМУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до гримування. - Роздягся я, сів до гримувального столу, глянув на себе в люстро (Ю. Янов., І, 1958, 238); На Никифора Федоровича нічого не діяло, спав у гримувальній кімнаті як убитий (Минко, Моя Минківка, 1962, 105); // у знач. ім. гримувальна, ної, ж. Спеціальна кімната, в якій гримуються артисти. В гримувальну зайшов режисер, ввічливо потиснув руку, привітав з дебютом (Собко, Нам спокій.., 1959, 37); // Признач. для гримування. Зв'язковий... натягав картуза, ліпить собі гітлерівські вуса, робить декілька ліній гримувальним олівцем, вставляє в око монокля (Ю. Янов., І, 1954, 209).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гримувальний | гримувальна | гримувальне | гримувальні |
Родовий | гримувального | гримувальної | гримувального | гримувальних |
Давальний | гримувальному | гримувальній | гримувальному | гримувальним |
Знахідний | гримувальний, гримувального | гримувальну | гримувальне | гримувальні, гримувальних |
Орудний | гримувальним | гримувальною | гримувальним | гримувальними |
Місцевий | на/у гримувальному, гримувальнім | на/у гримувальній | на/у гримувальному, гримувальнім | на/у гримувальних |