давноминулий
ДАВНОМИНУЛИЙ, а, е. Який давно минув, пройшов і т. ін. А між людей все нові, все палкіші зустрічі бойових друзів, скрізь спогади про давноминулі дні (Кучер, Дорога.., 1958, 115); Розповідаючи про давноминулі і недалекі часи з історії комсомолу, підполковник непомітно перейшов до життя училища (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 53); // у знач. ім. давноминуле, лого, с. Давні часи; давнина. Поема «Данило Галицький».. не відносить нашу увагу в давноминуле, а по суті перекликається з днями великої битви проти фашизму (Мал., Думки.., 1959, 25).
^ Давноминулий час, грам. Дієслівна форма минулого часу, яка виражає дію, що передувала іншій минулій дії.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | давноминулий | давноминула | давноминуле | давноминулі |
Родовий | давноминулого | давноминулої | давноминулого | давноминулих |
Давальний | давноминулому | давноминулій | давноминулому | давноминулим |
Знахідний | давноминулий, давноминулого | давноминулу | давноминуле | давноминулі, давноминулих |
Орудний | давноминулим | давноминулою | давноминулим | давноминулими |
Місцевий | на/у давноминулому, давноминулім | на/у давноминулій | на/у давноминулому, давноминулім | на/у давноминулих |