домовий
ДОМОВИЙ, а, е. 1. Стос. до дому (у 1-3 знач.). - Ей, діду!.. Маєш платити попри домовий ще й заробкового податку п'ятнадцять ринських річно (Фр., І, 1955, 374); - Се буде зовсім приватна, домова забава, - мовив панич (Л. Укр., III, 1952, 510).
2. Те саме, що домашній 2. [Граф:] У мене все готово, приїде моя наречена, і в церкві домовій ми шлюб візьмем у той же день (К.-Карий, II, 1960, 16); Обидва хлопчики привіталися зі своїм домовим учителем (Ков., Світ.., 1960, 69).
3. Організований при домоуправлінні. Багато родин шахтарів, службовців користуються послугами домової кухні, задоволені її стравами, обслуговуванням (Рад. Укр., 16.ІІІ 1961, 1).
^ Домова книга - книга для реєстрації жильців, що мешкають у якому-небудь домі Домової книги підвал Кривого Джіммі собі не заводив, і тому не завжди можна було точно встановити, хто тут живе (Смолич, III, 1958, 163).
ДОМОВИЙ, вого, ч. Те саме, що домовик. - Чого, Парасю, ти блідна? - Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна. Весь чорний, мов ведмідь кудлатий (Граб., І, 1959, 445).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | домовий | домова | домове | домові |
Родовий | домового | домової | домового | домових |
Давальний | домовому | домовій | домовому | домовим |
Знахідний | домовий, домового | домову | домове | домові, домових |
Орудний | домовим | домовою | домовим | домовими |
Місцевий | на/у домовому, домовім | на/у домовій | на/у домовому, домовім | на/у домових |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | домовий | домові |
Родовий | домового | домових |
Давальний | домовому | домовим |
Знахідний | домового | домових |
Орудний | домовим | домовими |
Місцевий | на/у домовому, домовім | на/у домових |
Кличний | домовий | домові |