допитування
ДОПИТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. допитувати і допитуватися. Не дослухалася вона до того допитування [селян], вона навіть не бачила нічого перед собою, окрім одного Пилипка (Мирний, IV, 1955, 304).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | допитування | допитування |
Родовий | допитування | допитувань |
Давальний | допитуванню | допитуванням |
Знахідний | допитування | допитування |
Орудний | допитуванням | допитуваннями |
Місцевий | на/у допитуванні | на/у допитуваннях |
Кличний | допитування | допитування |