дочапати
ДОЧАПАТИ, аю, аєш, док., розм. Поволі, насилу дійти, добратися куди-небудь. Присмерком дочапали [інститутка з Устиною] до хутора (Вовчок, І, 1955, 119).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дочапаю | дочапаємо |
2 особа | дочапаєш | дочапаєте |
3 особа | дочапає | дочапають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дочапав | дочапали |
Жіночий рід | дочапала | |
Середній рід | дочапало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дочапаймо | |
2 особа | дочапай | дочапайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | дочапавши |