дочірній
ДОЧІРНІЙ, я, є. 1. Прикм. до дочка.
2. спец. Утворений відділенням від чого-небудь. Іноді безпосередньо з вічок первинних бульб утворюються нові дочірні бульби (Картопля, 1957, 33).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дочірній | дочірня | дочірнє | дочірні |
Родовий | дочірнього | дочірньої | дочірнього | дочірніх |
Давальний | дочірньому | дочірній | дочірньому | дочірнім |
Знахідний | дочірній, дочірнього | дочірню | дочірнє | дочірні, дочірніх |
Орудний | дочірнім | дочірньою | дочірнім | дочірніми |
Місцевий | на/у дочірньому, дочірнім | на/у дочірній | на/у дочірньому, дочірнім | на/у дочірніх |