дрізки
ДРІЗКИ, зок, мн., розм. Невеликі частини, шматки чого-небудь.
На (в) дрізки - на дрібні шматки. Коли дівчина почала прибирати в їдальні, з її рук.. вислизнула.. ваза з квітами і розбилася на дрізки (Коз., Сальвія, 1959, 113); Зняв Княженко рушницю, стрельнув на неї [козу]: рушниця в дрізки розлетілася (Вас., II, 1959. 450).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дрізки | |
Родовий | дрізок | |
Давальний | дрізкам | |
Знахідний | дрізки | |
Орудний | дрізками | |
Місцевий | на/у дрізках | |
Кличний | дрізки |