ділення
ДІЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ділити 1.
2. Математична дія, за допомогою якої дізнаються, скільки разів одна величина вміщається в другій, одно число - в другому або у якому відношенні вони знаходяться. Ділення відносних чисел є дія, з допомогою якої за даним добутком двох співмножників і одним із цих співмножників відшукують другий співмножник (Алг., І, 1956, 36); Діленням затрат на кількість центнерів зерна і стебел встановлено собівартість центнера зерна і стебел (Колг. Укр., 6, 1957, 15).
3. Дія і стан за знач. ділитися 1; поділ, розчленування; // Біологічний процес безстатевого розмноження тваринних і рослинних клітин. Розмножуються бактерії здебільшого простим діленням (Мікроорг. і родюч. грунту, 1955, 6).
4. Віддаль між позначками на вимірювальній шкалі. Поклавши на ваги два мішки пшениці,.. селянин пильно стежив за рукою Аркадія Павловича, що пересувала по блискучому важелю з діленнями такий же блискучий хомутик (Шиян, Баланда, 1957, 20).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ділення | ділення |
Родовий | ділення | ділень |
Давальний | діленню | діленням |
Знахідний | ділення | ділення |
Орудний | діленням | діленнями |
Місцевий | на/у діленні | на/у діленнях |
Кличний | ділення | ділення |