ділок
ДІЛОК, лка, ч., зневажл. Той, хто спритно веде справи, переважно комерційні, вдаючись до будь-яких засобів для досягнення мети. Тут фабрикант, хитрий ділок, Шалені зиски збирає. А той народ, мов той туман, 3 голоду пухне, вмирає! (Укр.. думи.., 1955, 447); Не сплять ділки амстердамської біржі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 595).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ділок | ділки |
Родовий | ділка | ділків |
Давальний | ділкові, ділку | ділкам |
Знахідний | ділка | ділків |
Орудний | ділком | ділками |
Місцевий | на/у ділку, ділкові | на/у ділках |
Кличний | ділку | ділки |