дільничий
ДІЛЬНИЧИЙ, -а, -е. 1. Див. дільничний. 2. в знач.ім. -чого, ч. Той хто обслуговує яку-небудь дільницю (напр., лікар, міліціонер).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дільничий | дільничі |
Родовий | дільничого | дільничих |
Давальний | дільничому | дільничим |
Знахідний | дільничого | дільничих |
Орудний | дільничим | дільничими |
Місцевий | на/у дільничому, дільничім | на/у дільничих |
Кличний | дільничий | дільничі |