дітовбивця
ДІТОВБИВЦЯ, і, ч. і ж. Те саме, що дітовбивець. Гітлерівська система виховує солдата, ім'я якому - дітовбивця (Горд., Листи.., 1942, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дітовбивця | дітовбивці |
Родовий | дітовбивці | дітовбивць |
Давальний | дітовбивці | дітовбивцям |
Знахідний | дітовбивцю | дітовбивць |
Орудний | дітовбивцею | дітовбивцями |
Місцевий | на/у дітовбивці | на/у дітовбивцях |
Кличний | дітовбивце | дітовбивці |
дітовбивець
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дітовбивець | дітовбивці |
Родовий | дітовбивця | дітовбивців |
Давальний | дітовбивцеві, дітовбивцю | дітовбивцям |
Знахідний | дітовбивця | дітовбивців |
Орудний | дітовбивцем | дітовбивцями |
Місцевий | на/у дітовбивці, дітовбивцеві | на/у дітовбивцях |
Кличний | дітовбивцю | дітовбивці |