заарканювати
ЗААРКАНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗААРКАНИТИ, ню, ниш, док., перех. Ловити арканом; накидати аркан на шию. Решта п'ять [коней] були такі дикі й злі, що до них ніхто не наважувався підступити. Довелося здалека їх заарканювати (Тулуб, В степу.., 1964, І20); Той, що заліг у траві, підвівсь та дивиться, як вони [татари] заарканюють Панька (Україна.., І, 1960, !0); - Після того, як кинув [учитель] гранату, напівживого бандити заарканили, через усе село за конем волочили... (Мур., Бук. повість, 1959, 255); * Образно. Сліпа, нездоланна любов заарканила дівчину, як сарну, за шию і вела своєю, відомою лиш їй одній тропою (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 307).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заарканюю | заарканюємо |
2 особа | заарканюєш | заарканюєте |
3 особа | заарканює | заарканюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заарканюватиму | заарканюватимемо |
2 особа | заарканюватимеш | заарканюватимете |
3 особа | заарканюватиме | заарканюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заарканював | заарканювали |
Жіночий рід | заарканювала | |
Середній рід | заарканювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заарканюймо | |
2 особа | заарканюй | заарканюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заарканюючи | |
Минулий час | заарканювавши |