забудова
ЗАБУДОВА, и, ж. Спорудження будівель на якій-небудь ділянці. Зараз багато колгоспів і радгоспів ведуть забудову сіл і селищ за архітектурними планами, складеними заздалегідь (Ком. Укр., 1, 1968, 27); Роздивилась [Клавда] по світі і взялась за спекуляцію площами під забудови (Вільде, Сестри.., 1958, 454).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | забудова | забудови |
Родовий | забудови | забудов |
Давальний | забудові | забудовам |
Знахідний | забудову | забудови |
Орудний | забудовою | забудовами |
Місцевий | на/у забудові | на/у забудовах |
Кличний | забудово | забудови |