забунтуватися
ЗАБУНТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., розм. Те саме, що забунтувати. [Шумейко:] А пам'ятаєте, як одного разу ми.. забунтувались та прикажчика в рів перекинули з бричкою? (Мик., І, 1957, 507); // Почати неспокійно поводитися. Ось у стійлі чогось забунтувалася вередлива красуня кобила (Кач., Вибр., 1953, 362).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забунтуюся | забунтуємося |
2 особа | забунтуєшся | забунтуєтеся |
3 особа | забунтується | забунтуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | забунтувався | забунтувалися |
Жіночий рід | забунтувалася | |
Середній рід | забунтувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забунтуймося | |
2 особа | забунтуйся | забунтуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | забунтувавшись |